Історія села Маковище

15750178_1265919360139440_1058508435_n

На 1900 р. у Маковищі нараховувалося 76 дворів, у яких мешкало 442 особи (234 чоловіків та 208 жінок). Село належало М.І. Булацел та В.М. Авраменку. Основне заняття місцевих мешканців було хліборобство. У Маковищі нараховувалося 1 729 десятин землі (1182 десятин поміщицьких та 547 десятин селянських). І поміщицька і селянська земля оброблялася за трьохпольною системою.

На початку ХХ ст. у селі знаходилися школа, гуральня з 10 робітниками, яка належала В.М. Авраменку, водяний млин з одним робітником.

У 1912 р. на гуральні №6 працювало дев’ять осіб, а господарем був Д.О. Камінський.

У січні 1918 р. в Маковищі було здійснено спробу встановити радянську владу. Проте це було зроблено не відразу. Досить часто у селі, як і по всій Макарівщині, змінювалися господарі. Так у 1919 р. поблизу Маковища відбувся бій між більшовиками та денікінськими військами.

І лише на початку 1920-х рр.. радянська влада остаточно утвердилася в с. Маковище. Майже відразу у 1920 р. в селі створено комнезам та трудову сільськогосподарську артіль.

У 1926 р. в Маковищах мешкало 670 осіб., а у 1927 р. – 646 осіб.

У 1928 р. в Маковищах розпочинається колективізація. Було створено колгосп 1 серпня. Проте селяни негативно зустріли цей процес, однак, їх почали насильно зганяти до колгоспу. А хто відмовлявся того розкуркулювали. Так у 1932 р. постраждав В.А. Рясненко.

Як і в усій Україні одним з наслідків колективізації у Маковищі став Голодомор 1932 – 1933 рр. Про голод в селі згадує Г.І. Кондратенко: «Мені було 12 років, але голод я пам’ятаю добре. Тоді забирали все в колгосп. Ми віддали коня і все, що мали, а згодом і насіння, що було. Їсти стало нічого. На полях виривали бур’ян, сушили, терли і пекли млинці». Н.І. Терещук зазначає: «Ми ходили по полю, збирали гнилу картоплю і пекли млинці». О.І. Ральчук доповнює: «Мого дівера як засудили, то й понині не відаємо, де він. Того ж року була введена смертна кара за розкрадання колгоспної власності. Це підняло нову хвилю підозр, доносів. Голод навіть рідних робив чужими».

І дійсно у селі здійснювалися подвірні обшуки з конфіскацією, крім хліба, будь-яких запасів їжі – сухарів, картоплі, сала, солінь, фруктового сушіння тощо, заготовлених селянами до нового врожаю. Конфіскація подавалася як кара за «куркульський саботаж» хлібозаготівель. Фактично ж, це була дія, свідомо спрямована на повільне фізичне винищення селянських сімей. У результаті всіх цих дій в селі померло 160 осіб. До речі Маковище одне з небагатьох сіл на мешканців якого в архіві вдалося знайти дані про дату та причину смерті у період 1932 – 1933 рр.

Після голоду накотилася хвиля репресій. Суспільство все глибше опускалося у прірву страху, відчаю, моральної деградації. Заарештованих піддавали тортурам. У 1937 – 1938 рр. були засуджені до різних мір покарання як вороги народу чотири мешканці Маковищ.

Наприкінці 1930-х рр. до складу Маковищанської сільської ради було включено хутір Вишеград.

22 червня 1941 р. гітлерівська війська перетнули радянські кордони, розпочалася німецько-радянська війна. Перші місяці боїв для Червоної армії були не вдалими. Радянська влада починає шукати винних у поразках у серед військовослужбовців нижчих ланок. Так у грудні 1941 р. був засуджений на 10 років позбавлення волі мешканець Маковищ Я.М. Веселий.

Досить швидко бої докотилися до кордонів Макарівщини. 11 липня 1941 р. Маковище було окуповане нацистами. Як вказують очевидці подій боїв поблизу села у липні 1941 р. не було.

З усіх сіл Макарівщини саме про період окупації с. Маковище зберігся найбільший масив архівних документів. Вони знаходяться в Державному архіві Київської області.

За гітлерівським адміністративним поділом у Маковищах було створено сільську управу,яка безпосередньо була в підпорядкуванні Макарівської райуправи. Очолював управу староста Хавченко.

Незважаючи на обіцянки скасувати радянську колгоспну систему, гітлерівці не розформували місцевого колгоспу «1-ше Серпня». За планами нацистів колгоспники мали постачати молока та картоплю. Молоко возили за зливний пункт, який розташовувався на маслозаводі у Макарові. Картоплю здавали на пункт прийому у Ситняках.

У перші дні свого панування гітлерівці наказали всю працюючу колгоспну техніку завезти на подвір’я МТС в Калинівці.

З архівних документів відомо, що у жовтні 1941 р. в Маковищі розпочала роботу школа. Крім того протягом усього періоду окупації працювала місцева лікарня. А грудні 1941 р. у ній народилося троє дітей (1 хлопчик та 2 дівчинки). Однак жодного прізвища вчителя чи лікаря в архівних документах не збереглося.

Однак значно більше гітлерівцям потрібні були робочі руки в Третьому райху. У січні 1942 р. до Німеччини був відправлений перший ешелон з добровольцями. Але коли з чужини почали надходити листи з справжнім описом умов роботи, то добровольці зникли. Розпочинається примусове відправлення. За період окупації з с. Маковище до Райху було відправлено 51 особу. Згідно архівних документів закатованих та розстріляних гітлерівцями в с. Маковище не було.

7 листопада 1943 р. в с. Маковище увійшли частини Червоної армії. 2 вересня 1945 р. закінчилася Друга світова війна. За її період загинуло 122 мешканці с. Маковище, а 46 жителів за проявленні мужність та героїзм були нагородженні орденами й медалями.

Після завершення війни у селі йде повним ходом відбудова. Досить швидко поновлює роботу колгосп «1-ше Серпня». У 1950 р. він увійде до складу колгоспу ім. Калініна с. Гавронщина. 12 червня 1952 р. колгоспи знову буде роз’єднано. У 1961 р. радгосп став відділком дослідного господарства «Копилово». У червні 1983 р. у с. Маковище було утворено радгосп «Київський».

30 листопада 1952 р. у с. Маковище було відкрито новий клуб.

18 серпня 1954 р. у с. Маковище було ліквідовано сільську раду, а село увійшло до складу Гавронщинської сільської ради. 9 листопада 1959 р. с. Маковище передано до складу Копилівської сільської ради. І лише в 1990 р. було відновлено Маковищанську сільську раду.

15749902_1265919320139444_1373198205_nУ серпні 1977 р. у с. Маковище було закрито початкову школу.

У 1986 р. мешканці с. Маковище прийняли у себе переселенців із зони Чорнобильської АЕС. Було побудовано 70 будинків Новобузькою МПМК – 1, тресту «Агропромбуд-2» та 31 будинок – управлінням капітального будівництва облдержадміністрації. Частину будинків передали вчителям, лікарям, інженерам, працівникам культури та ін.

9 грудня 1988 р. в с. Маковище було введено в експлуатацію дитячий садок на 125 місць.

Після проголошення Україною незалежності в с. Маковище відбулися значні зміни. Але про це піде мова у наступному розділі.

к.і.н. Віталій Гедз

Коментарі

Напишіть відгук