Архів категорії: Історія

Історія села Липівка

lypivka

На початку ХХ ст. у с. Липівка нараховувалося 242 двори, у яких мешкало 1481 особа (732 чоловіків та 749 жінок). Село знаходилося у власності М.О. Григорович-Барського. Основне заняття місцевих мешканців хліборобство. У Липівці нараховувалося 1583 десятин землі (78 десятин – поміщика, 47 десятин – церкви та 1458 десятин – селян). Земля поміщика оброблялася за шестипольною системою, селянська – трьохпольною.

На 1900 р. у с. Липівка діяли цегельний завод з одним працівником, який належав селянину В. Грищенко, цегельний завод з одним працівником, який належав селянину І. Савченку, 11 вітряків, які належали місцевим селянам та водяний млин, який належав селянину О. Ольховцю. На всіх млинах працювало по одному робітнику. Детальніше

Історія села Колонщина

14331634_1165823630149014_107713969_n

На початку ХХ ст. в Колонщині нараховувалося 229 дворів, у який мешкало 1302 особи (644 чоловіків та 658 жінок). Село належало до власності І.І. Рахманінова. Основне заняття місцевих мешканців хліборобство. Тут нараховувалося 2841 десятин землі (1761 десятин належали поміщику, 1036 десятин – селянам та 44 десятин – церкві). Земля поміщика оброблялася за шестипільною системою, а селянська за трьохпольною.

На 1900 р. у селі діяли водяний млин з одним робітником, який належав К. Юнге, один вітряк з одним робітником, який належав селянину Я. Столяру. Детальніше

Історія села Гавронщина

14302412_1157684717629572_1069640046_n

На 1900 р. в Гавронщині мешкало 932 особи (487 чоловіків й 445 жінок) та нараховувалося 154 двори. Село належало до власності Єлизавети Іванівни Трубецької. У Гавронщині на той момент було 1586 десятин землі (657 десятин поміщицьких та 929 селянських). Основне заняття місцевих жителів хліборобство. І поміщицька і селянська земля оброблялася за трьохпольною системою.

У селі діяла православна церква Різдва Пресвятої Богородиці, будівлю якої наприкінці ХІХ ст. з Києва привезла родина Трубецьких. Детальніше

Діяльність представників націоналістичного підпілля на теренах Макарівського району (1941 – 1953 рр.)

14138433_1147889301942447_916050004_n

Завдяки зусиллям Є. Букета, В. Обухівського та Р. Покотило на сьогодні пересічним читачам багато відомо про діяльність представників ОУН на території колишнього Бишівського району. Але і досі мало вивченою залишається їх діяльність на теренах Макарівського району як у роки війни так і після неї.

10 липня 1941 р. Макарів був окупований гітлерівськими військами. Разом з німцями до містечка приходять з Житомира представники похідних груп ОУН (м). Одним з таких був Ф.С. Скробач (псевдо Богдан). Про його перебування в Макарові йде мова у слідчий справі, яка зберігається в ГДА СБУ.

Згідно свідчень на початку серпня 1941 р. Ф. Скробач разом з іншими мельниківцями прибув до Житомира. Потім після закінчення двотижневих курсів при обласній поліції був направлений до Макарова. Детальніше

До роковин розстрілів єврейського населення у Макарові

13900745_1136451409752903_1323570276_nУ ці дні у багатьох населених пунктах України згадують події, які мали місце в історії 75 років тому. А саме знищення нацистами євреїв. Істориками підраховано, що за період окупації в Україні було знищено понад півтора мільйона євреїв. З них на 1941 р. припадає приблизно третина усіх вбивств – 518 тис. За даними дослідника О. Круглова на території Макарівщини було знищено лише кілька десятків євреїв. Однак вивчаючи документи з Галузевого державного архіву СБУ було встановлено дещо інші цифри.

Насамперед ми отримали значний масив інформації зі справи засудженого Федора (Богдана) Скробача. Зокрема у ній зазначено, що Ф. Скробач, будучи учасником похідної групи ОУН (м), у серпні 1941 р. прибув до Макарова де очолив Макарівську райполіцію. У його підпорядкуванні службу проходили Я. Павловський, Г. Шульга та І. Божок. Саме вони у вересні 1941 р. заарештували, а потім і розстріляли 39 євреїв.

Детальніше

1 2 3 4 5